ПРОФЕСІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ ГРОМАДСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ ПАРТНЕРСТВО

«    Грудень 2018    »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
31 

28 квітня: хто відповідальний за (не) вивезення відходів з ветсанзаводу

28-04-2017, 23:22
Станом на сьогодні вдалося (!) вивезти частину відходів з Ковельської філії ДП «Укрветсанзавод». А саме: 350 тонн відходів забою птиці, 50 тонн відходів утилізовано заводом, залишилося – 900 тонн в ямах для компостування та 1200 тонн на площадці заводу. Вивезено 41 тонна кісток, залишилося орієнтовно (візуально) 60 тонн. Вивезено 490 тонн залишків шкур тридцятилітньої давності, залишилося орієнтовно 400 тонн. На запитання усіх та кожного: «чому, як обіцялося, не вивезли всіх відходів?» відповідати недоречно. Вперше у житті я зіткнувся з ситуацією, коли з одного боку – вимагають щось зробити, а з іншого – не дають, при чому тишком-нишком.

Провокації (не)відомих осіб

19 квітня під час засідання регіональної комісії ТЕБ і НС було розроблено чіткий план вивезення та утилізації відходів з ковельського ветсанзаводу. Будучи впевненим у тому, що тваринні рештки вдасться швидко та якісно утилізувати до 28 квітня, я повідомив про це громаду.

Скажу відверто, були домовленості з кількома фермерськими господарствами, які, зробивши перевірку сировини, були готові забирати частину відходів для удобрення власних земель. На комісії було озвучено про попереднє погодження з головою та депутаттами Поворської ОТГ, на території якої розміщувалися визначені державні землі для спалювання та захоронення залишків. Під тиском мітингувальників була отримана згода від трьох інших філій Укрветсанзаводу, які теж могли щось переробити, аби пришвидшити процес «зачищення» ковельської філії. Тобто було все продумано та передбачено.

Не встигли подати документи на сесію в Поворську, як «доброзичливці-помічники» швиденько відвідали ті населені пункти, поблизу яких були визначені комісією державні землі для утилізації відходів з ветсанзаводу. Вони повідомили громадам сіл, що сировина смертельно небезпечна, і справжні патріоти повинні недопустити її завезення на цю територію. Іншими словами, якісь особи-активісти наробили шуму і громади виступили з категоричним «ні!» вивезенням тваринних рештків на сусідні державні (!) земельні ділянки.

Розповсюдження (не)правдивої інформації

Ще ніколи не було так складно доводити людям очевидні речі. Однак тепер бачу, наскільки висока недовіра населення не лише до представників влади, а й до будь-яких контролюючих органів, державних установ. Якщо ми не довіряємо одне одному, то як далі плануємо жити?

Ковельська і не лише громади вперто не хочуть вірити в те, що сировина з ветсанзаводу не інфікована, не заражена, а безпечна у сенсі використання для виготовлення органічного добрива. Звичайно, їм в це складно повірити, адже сам народний депутат України Ігор Гузь постійно говорить, що волиняни знаходяться у смертельній небезпеці. Дивно лише, що народний обранець, стільки разів перебуваючи на ветсанзаводі, стільки разів говорячи про жахливість ситуації, досі не взяв до Києва для аналізу жодного зразка сировини. Думаю, було б дуже доречно, аби він продемонстрував людям, що його слова мають вагу, є об’єктивними та правдивими.

Вважаю, що людям варто пояснювати: перевищення нормативів за вмістом нітратів та аміаку у пробах води свідчить про появу джерела її забруднення, і аж ніяк не про її інфікованість. Якщо ліквідувати джерела забруднення, то ситуація зміниться. Природно, що велика кількість гниючих рештків, які знаходяться на поверхні, мають вплив на вміст тих чи інших речовин у воді та грунті, але це все тимчасове явище, як в ситуації з будь-якої іншою неінфікованою органікою.

Хто (не) несе відповідальність

Нині вже двох людей можуть притягнути до відповідальності за шкідливу діяльність ковельського ветсанзаводу та ліквідацію наслідків надзвичайної ситуації (НС).

28 квітня: хто відповідальний за (не) вивезення відходів з ветсанзаводу

1. Вадима Сухоноса, диретора Ковельської філії ДП «Укрветсанзавод», якому вже оголошено підозру, за доведення до НС.
2. Олега Кіндера, ковельського міського голову, якого, як я розумію, попереджено про можливість оголошення підозри у разі негативної ліквідації наслідків НС.

На жаль чи на щастя, заступник голови Волинської ОДА немає виконавчих повноважень щодо ветсанзаводу в Ковелі. Та й Волинська ОДА не може впливати на ситуацію загалом, а лише допомагати її вирішити ковельській місцевій комісії ТЕБ і НС. Особисто я зголосився займатися координацією роботи з ліквідації наслідків діяльності ковельського ветсанзаводу. Дуже хотів вплинути на швидке вирішення ситуації ведучи перемовини з різними сторонами, зокрема з ДП «Укрветсанзавод», Держспоживслужбою, Мінагрополітики, місцевою та регіональною комісіями ТЕБ і НС тощо. Однак все спробували обернути проти мене. Людям впіарили в голови, що за бездіяльність одних посадових осіб, за провокації збоку інших маю нести відповідальність саме я. Як на мене, це дуже дивно та абсурдно, зважаючи на всі обставини.

Знаю, що були і є охочі «звільнити» мене з займаної посади, нині розумію - що навіть були для цього створені відповідні умови. Однак вирішувати долю моєї посади буде мій керівник, а складати оцінку моїм діям - насамперед, люди, котрі найбільше постраждали від десятиліть роботи заводу. Я своє слово перед громадою щодо постійної координації дій робіт з ліквідації НС стримав, хто свідомо поширював неправду та перешкоджав у вивезенні сировини – відомо. То ж продовжую роботу і звільнятися на догоду Ігоря Гузя та інших моїх опонентів я не вважаю за честь та необхідність.

Кому (не)вигідно, аби надзвичайна ситуація місцевого рівня стала регіональною

Сміливо можу сказати, що протести в цій ситуації переросли в штучні перешкоди на шляху до вирішення наболілого питання.

По-перше, перекривання трас, блокування транспорту з відходами – все це затягує і ще більше ускладнює вирішення проблеми. Люди врешті повинні визначитися, що для них важливіше.

По-друге, бажання активістів оголосити надзвичайну ситуацію регіонального рівня є незрозумілим. Нині усі відходи є безпечними, однак, якщо і надалі їх не буде утилізовано, то при підвищенні температури повітря, справді, вони можуть стати особливо небезпечними, заразними, інфікованими і так далі. У такому разі буде ще складніше вживати будь-яких заходів.

На мою думку, люди щиро повірили своїм підбурювачам і вийшли протестувати, бо думали, що це дасть результат. Однак їхні «ватажки» певно не мали на меті допомогти вирішити ситуацію. Ветсанзавод для них, як мені видно, – це чудова можливість заявити про себе. Чим гірша ситуація – тим краще для них, адже легше призначати винуватців. Наразі маємо те, що маємо, і все це завдячуючи окремим хитромудрим «революціонерам».

Найбільша наша проблема – (не)розділеність

Спочатку я захоплювався рішучістю тих, ковельчан, які поставили блокпост поблизу ветсанзаводу, і не дали можливості туди ввозити додаткові відходи. У мене була надія на те, що спільними зусиллями – влади різних рівнів, громади, ми швидко все приведемо до порядку. А також продемонструємо одне одному та іншим, що досягнути порозуміння легко без особливих зусиль, потрібна лише довіра – відомий інструмент демократії. Однак люди звикли з часів радянської ідеології ділити все на «чорне» і «біле», а людей – на «своїх» і «ворогів», а також сліпо ставати об’єктами маніпуляцій у руках досвідчених політичних «діячів».

Допоки ми не перестанемо ненавидіти, звинувачувати, підставляти одне одного, доти ми не будемо жити у нормальних умовах, доти у нас буде купа невирішених проблем, натомість кількість конфліктів лише зростатиме. Будемо витрачати усю силу та усі засоби на протистояння між собою.

Усі ми люди, і більшість з нас, я переконаний, народжені творити, а не руйнувати. Українці розумні та спраглі до справедливості, і рано чи пізно визначаться кожен зі своїми («НЕ»), розберуться у щирості вчинків, справжності намірів один одного.