Одне за одним рішення про надання АТОвцям «повноцінних» земельних ділянок оскаржуються у суді невідомими особами. Хто ж так наполегливо хоче забрати у АТОвців землю?
Дали, аби дати
Впродовж двох років міська рада надавала учасникам АТО землю. Однак яку!? Частина Захисників отримала земельні ділянки лише на папері, адже територія досі не відображена у містобудівній документації (детальному плані території). Частина – у місцях не придатних для нормального проживання. Звичайно, можна було зробити висновок, що у місті всього-на-всього закінчилася земля. Та ні. Нормальні земельні ділянки є. Однак їх неохоче надають АТОвцям. Нормальні земельні наділи призначені для інших осіб. Практично щосесії виринають проекти рішень, у яких хочуть комусь безоплатно надати землю у приватну власність.
Як учасникам АТО у таких умовах добитися свого? Звичайно, дуже складно. Навіть мені з колегами-депутатами буває вкрай важко домогтися для АТОвців справедливості. Все ж ми боремося за неї та сподіваємося на перемоги.
Чи важить щось закон?
Ковельська міська рада уже давно діє за принципом: землю слід надавати тим людям, які перші її відшукали. До того ж, на їх думку, привілеїв для АТОвців бути не може. Мовляв, всі рівні у праві отримання землі. І щоразу на сесії депутатам пропонують проголосувати за виділення землі невідомим особам. Народним обранцям від фракцій «Солідарність», «УКРОП», депутатам від РДПЛ та політичної сили «Свобода» доводиться щоразу посилатися на закон та інші документи, які говорять про першочергову необхідність забезпечення землею учасників АТО. Нами навіть був розроблений проект рішення «Про створення запасу земельних ділянок в м. Ковелі для наступного відведення учасникам бойових дій, інвалідам війни, а також членам сімей загиблих учасників бойових дій, в тому числі учасників антитерористичної операції та інших пільгових категорій населення», однак юридичний відділ запевнив, що цей проект суперечить вимогам чинного законодавства, обмежує права та законні інтереси громадян та виходить за межі повноваження міської ради. Виходить так: про право пересічних громадян дбають, а про учасників АТО – ні. При наданні землі містянам зважають на закон, а коли йде мова за АТОвців – то їхні привілеї, прописані у законі, нічого не важать.
На землю претендують охочі, а отримують – заслужені
Як вийти із ситуації, яку сама ж міська рада створила? Я разом з депутатами-однодумцями вирішили пропонувати АТОвцям сміливо писати заяви на отримання «повноцінних» земельних ділянок, на які претендували якісь невідомі особи. Герої йшли до ЦНАПу, писали заяви, а їм письмово відмовляли. Тоді я з колегами – Місяцем, Пінісом, Ткачуком, стали авторами проектів рішень для АТОвців. Хотіли, аби вони на рівних правах «змагалися» на сесії за хорошу земельну ділянку. Звичайно, як і очікувалося, більшість депутатів підтримувала учасників АТО, тобто голосувала за проекти рішень, які надавали їм право ставати власниками землі. Така позиція нинішньої більшості у міській раді обурювала міського голову та його поплічників.
Олег Кіндер стверджував, що автори проектів рішень щодо надання землі АТОвцям та й самі Герої невдовзі підуть до суду. Так і сталося. Чи то міський голова напророчив це, чи то сам створив такі умови, невідомо.
До суду, так до суду
Уже другий АТОвець змушений йти до суду відповідати за те, що йому як учаснику АТО надали землю. Не ту землю надали депутати, а чужу – ту, яку хотіли ковельчани інкогніто.
Позивачі до суду не з’являються. Їхні інтереси представляє адвокат. Що цікаво, у двох різних позивачів один і той самий захисник. Надто наполегливо невідомі ковельчани відстоюють своє право на землю. Не гребують ні коштами, які доводиться платити адвокату, ні резонансністю справи, адже підтримати відповідача-АТОвця збирається чимало люду. Та й позивачу, як видно, зовсім не соромно відбирати землю у того, хто її заслужив: у Ковелі є ж купа інших земельних ділянок!
Учасник АТО Іван Савлук, хоч був і третьою стороною у процесі, все ж разом з міською радою (відповідачем) виграв суд у позивача Ковальчука. Однак, як стало відомо, Ковальчук продовжує судитися (подав позов у Апеляційцний суд). Слухання з учасником АТО Романом Рибчуком ще не завершилося. АТОвець просив викликати до суду як свідка Олега Кіндера, аби він пояснив своє ставлення до учасників АТО. Бо мерська позиція дещо дивна. Дивлячись на результати поіменних голосувань, видно, що Олег Кіндер не підтримує проекти рішень щодо надання землі учасникам АТО, натомість голосує «За» надання землі антагоністам. Тому питання: «Хто ж проти учасників АТО?» наразі лишається відкритим.
