У мене інколи складається таке враження, що Ковель – держава в державі зі своїми законами, порядками, політикою… А все це через деяких очільників чинної влади, які поводять себе зухвало не лише у своїх висловлюваннях, але й діях. Їм, певно, байдуже, який загальнонаціональний курс країни, чого прагнуть люди, і що все вирішувати варто спільно, злагоджено та відкрито…
В Україні – «ПРОЗОРРО»
Ще до трагічних подій 2013 року часто висловлювалися пересічні виборці, журналісти, лідери прогресивних політичних сил і громадські активісти про те, що необхідно більш прозоро та ефективно використовувати державні кошти. Вже після революційних подій 15 грудня 2015 року ВРУ схвалила новий закон «Про публічні закупівлі», на основі якого відбувся поступовий перехід на проведення закупівель з паперового на електронний режим. Виконавча влада області зобов’язала місцеві адміністрації максимально застосовувати систему електронних закупівель. Голова Волинської ОДА Володимир Гунчик відповідним розпорядженням (від 06.06.2016 р. №258) рекомендував і міським головам застосовувати систему ПРОЗОРРО в допорогових публічних закупівлях.
Ковель не сприйняв «ПРОЗОРРО»
У Ковельському виконавчому комітеті нібито зреагували на рекомендацію з облдержадміністрації та у липні 2016 року внесли на обговорення в депутатські комісії проект рішення «Про порядок застосування системи електронних закупівель» за авторством Троцюк Л.В. та Михалковської І.Д. Однак попри підтримку в комісіях на розгляд сесії згаданий проект так і не потрапив. Згодом міська рада отримала лист Державної регуляторної служби, де було зазначено, що Порядок здійснення допорогових закупівель затверджено ДП «Зовнішторгвидав України» (від 13.04.2016 № 35) і «у разі виникнення необхідності врегулювання організаційних питань, пов’язаних із здійсненням допорогових закупівель, місцеві ради можуть приймати документи організаційно-розпорядчого характеру, проте такі документи не повинні містити норми права та регулювати відносини між радою та суб’єктами господарювання».
Проект рішення Кошарука, Пініса, Місяця та Ткачука
Зважаючи на небажання Ковельською міською радою дослухатися до бажань громади, рекомендацій вищих органів влади, я разом з колегами-депутатами – Ігорем Пінісом («УКРОП»), Олександром Місяцем («РПЛ»), та Вадимом Ткачуком («СВОБОДА»), вирішили підготувати свій проект рішення «Про застосування системи електронних закупівель». Ми були впевнені, що настав час і у Ковелі прозоро та ефективно використовувати кошти громади. Однак досі наш проект не знаходить підтримки провладних представників.
«ПРОЗОРРО – один негатив!»
«Я маю право!», – так 12 січня 2017 року сказав Олег Олексійович Кіндер на нараді, яку я зініціював, аби вкотре обговорити запровадження системи ПРОЗОРРО в допорогових публічних закупівлях. І я тоді зрозумів, що в цих словах мера Кіндера є істина. Й справді, більшість речей у раді та й виконкомі робиться лише так, як того хоче голова міста. Між мною і головою, а також іншими опонентами виникла палка дискусія. Дуже яро міський голова відстоював стару систему закупівель і знаходив безліч аргументів не на користь ПРОЗОРРО. «ПРОЗОРРО – один негатив!», – стверджував Олег Кіндер. Напевно, якби на цій нараді були присутні працівники з Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, то були б вкрай стривожені таким бажанням міського голови залишити все по-старому. Олегу Кіндеру злагоджено підігравали і його заступник Андрій Товстига, інші працівники виконавчого комітету, та навіть розпорядники коштів Ковельської міської ради. Їхні аргументи звучали як профанація. Все скидалося на театр абсурду, який влаштували, аби переконати усіх і себе поміж тим, що «біле», то «чорне», а «чорне» – «біле». Дійшло до того, що у міського голови почалася істерика, коли я вкотре наголосив, що запровадження ПРОЗОРРО – одна з вимог людей, які стояли на Майдані. Та й Майдан, на мою думку, це не лише конкретна подія, яка мала місце в нашій історії, а й щоденна боротьба за свої права, за теперішнє та майбутнє. Конструктивний діалог щодо ПРОЗОРРО зводився на нівець. Я пояснював присутнім, що «Прозорро» дозволяє вимагати від переможця тендеру якість продукту, післяоплату, гарантії-забезпечення робіт чи послуг та відповідальність переможця перед чинним законодавством. Однак провладна більшість з присутніх на нараді і чути не хотіла про ПРОЗОРРО. Нарада не дала очікуваного результату – компромісного варіанту проекту рішення. Долю проекту рішення Кошарука, Місяця, Пініса, Ткачука «Про застосування системи електронних закупівель» будуть вирішувати депутати на січневій сесії. Сподіватимемося, що врешті народні обранці зрозуміють, що наш проект рішення про ПРОЗОРРО готувався за вимогою виборців. Відповідальність перед виборцями набагато більша, чим будь-яка інша…
Ковельські Міфи щодо «ПРОЗОРРО»
Більшість застережень розпорядників коштів прозвучали як міфи. Наприклад, озвучена проблема відсутності відповідальності у переможців тендеру що може призводити до зривів закупівель недобросовісними учасниками. Тут варто окремо наголосити, що така позиція або некомпететна, або лукава. Адже, Законом визначено:
- Особливості відповідальності сторін договору і його нікчемності (рекомендовано керуватися ст. 231 ГКУ та Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, зокрема мінімальним набором умов про відповідальність виконавця є такі: за порушення зобов’язання умов щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) – штраф у розмірі 20% вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг); за порушення строків виконання зобов’язання – пеня у розмірі 0,1 % вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7 відсотків вказаної вартості).
- Забезпечення виконання договору про закупівлю. Замовник має право вимагати від учасника-переможця внесення ним, не пізніше дати укладення договору про закупівлю, забезпечення виконання такого договору, якщо внесення такого забезпечення передбачене тендерною документацією. Розмір забезпечення виконання договору про закупівлю не може перевищувати 5 % вартості договору. Закон, у випадку забезпечення виконання договору, надає замовнику свободу вибору можливих видів (способів) такого забезпечення. Забезпечення виконання договору може вимагатися у випадку всіх процедур закупівлі, зокрема і переговорної процедури.
- Забезпечення тендерної пропозиції. Коли замовник повертає забезпечення виконання договору про закупівлю після виконання учасником-переможцем договору, а також у разі визнання судом результатів процедури закупівлі або договору про закупівлю недійсними. Розмір забезпечення тендерної пропозиції становить ≤0,5% для робіт; ≤3,0% для товарів, та послуг. Види гарантії: банківська гарантія; страхова гарантія; гарантія фінансової установи. Строк повернення забезпечення тендерної пропозиції становить 5 банківських днів. Основні вимоги щодо внесення забезпечення та його повернення визначені у статті 24 Закону.