Добродій Олександр, мій земляк з Ковеля, загострив увагу до питання «Кого я вважаю справжньою Елітою в Україні?»
Відповідний коментар я розмістив у дописі на своїй сторінці у Фейсбуку щодо першоквітневого жарту про мій можливий перехід на роботу у міністерство. Адресував думку про справжню українську еліту своїм однодумцям, в першу чергу тим, хто коментував мій допис. Тим, хто зумів взяти на себе відповідальність змінювати життя навколо себе на краще, тим хто критикуючи – пропонує і береться робити сам, тим, хто надихає на життя та спонукає до активної позиції.
Дописувач Alex Vasylyuk звинуватив тих, кого я називаю справжньою елітою, у високих тарифах за енергоносії, у низькому рівні пенсії його мами, у 132 місці України в рейтингу щаслива країна, у тому, що молоді українці хочуть виїжджати за кордон, багато чоловіків вже працює в інших країнах, щоби прогодувати сім’ї… А ще фейсбуківський друг Alex невдоволений моїм оптимізмом, вважає, що я бачу світ лише зі свого кабінету, не читаю статистику, мало спілкуюся з пересічними громадянами та не бачу шокуючої правди, яка його лякає.
Розумію, що таких «алексів» в Україні багато та ще й чимало таких, хто їх зрощує і формує середовище «все пропало», «нічого не зміниться», «українці самі нещасливі», «злочинна влада загнала простих людей за ЧОРНУ лінію». Такі настрої підтримуються маніпулюючи вірою в Бога, повагою до старших та піклуванням про дітей.
З огляду на сторінки авторів песимістичних коментарів, можна уявити, що багато критиків залишають у вкрай тяжких умовах своїх батьків, а самі розважаються на теплих морських берегах десь у Туреччині, говорять про патріотизм погано-вивченою українською або навіть російською мовами, у час, коли справжні патріоти об’єдналися у спільну боротьбу за незалежність своєї країни – вони роз’їжджають на дорогих авто дорогами інших країн….
Але є й інші люди. Один з моїх колег відомий критикою дій чиновників різних рівнів. Критикувати він вміє – одного разу, щоби привернути увагу на високі тарифи за тепло підсмажив яєчню на теплотрасі. Проте він один з висококласних експертів, який постійно проблеми переводить у завдання та пропонує їх вирішення.
Ще один мій товариш, ставши міським головою, згуртував громаду і спільно забезпечив розвиток міста. Містяни мають якісні доступні послуги в тому числі й на опалення в оновлених житлових будинках. Мешканці цього міста напевно в рейтингу щасливих громад зайняли б найвищі позиції.
А ще, є принциповий журналіст, який взявся у судах допомагати нашим воїнам-учасникам АТО. І його критика влади націлена на дії конкретних чиновників, що допомагає змінюватися або змінювати останніх.
А ще є професійний бухгалтер, від роботи якої певною мірою залежить добробут сімей її колег, тих, хто працює тут в Україні. Ця людина активно допомагає активістам з громадських організацій, котрі дбають про нашу українську молодь, здорові сімейні цінності, турботу про ближнього.
Є люди, які своєю творчістю надихають інших. І таке натхнення додає сили, мужності і терплячості.
Є чиновники, науковці і представники самоврядування, які заради майбутнього змінюють старі підходи, роблять суспільні стосунки вільними від корупції.
Усі ці люди схожі. Вони сплачують податки. Вони усміхнені і оптимістичні. Шанують традиції і пишаються Україною. Це люди доброї дії. Люди, які дарують надію, зміцнюють віру, і живуть з любов’ю до своїх ближніх. Саме таких я називаю СПРАВЖНЬОЮ УКРАЇНСЬКОЮ ЕЛІТОЮ!
